TAS2R7

TAS2R7
Ідентифікатори
Символи	TAS2R7, T2R7, TRB4, taste 2 receptor member 7
Зовнішні ІД	OMIM: 604793 MGI: 2681278 HomoloGene: 41536 GeneCards: TAS2R7
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50837
	387355
	ENSG00000121377; ENSG00000273326; ENSG00000274327
	ENSMUSG00000054497
	Q9NYW3
	P59530
	NM_023919
	NM_199156
	NP_076408
	NP_954607
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R7 (англ. Taste 2 receptor member 7) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 12-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 318 амінокислот, а молекулярна маса — 36 550^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MADKVQTTLL	FLAVGEFSVG	ILGNAFIGLV	NCMDWVKKRK	IASIDLILTS
LAISRICLLC	VILLDCFILV	LYPDVYATGK	EMRIIDFFWT	LTNHLSIWFA
TCLSIYYFFK	IGNFFHPLFL	WMKWRIDRVI	SWILLGCVVL	SVFISLPATE
NLNADFRFCV	KAKRKTNLTW	SCRVNKTQHA	STKLFLNLAT	LLPFCVCLMS
FFLLILSLRR	HIRRMQLSAT	GCRDPSTEAH	VRALKAVISF	LLLFIAYYLS
FLIATSSYFM	PETELAVIFG	ESIALIYPSS	HSFILILGNN	KLRHASLKVI
WKVMSILKGR	KFQQHKQI

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14913 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.
↑ UniProt, Q9NYW3 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 12

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14913 (англ.) . Процитовано 11 вересня 2017.

[UniProt-4] UniProt, Q9NYW3 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]