Віктор Лінделеф

Ф
Віктор Лінделеф
Віктор Лінделеф
Віктор Лінделеф
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Йорген Нільссон
Лінделеф
Народження 17 липня 1994(1994-07-17) (29 років)
  Вестерос, Швеція
Зріст 187 см
Вага 81 кг
Громадянство  Швеція
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Номер 2
Юнацькі клуби
?
?
2007—2009
Швеція «Франке»
Швеція Вестерос ІК
Швеція Вестерос СК
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2012 Швеція «Вестерос СК» 49 (0)
2012–2015 Португалія «Бенфіка Б» 96 (4)
2013–2017 Португалія «Бенфіка» 48 (2)
2017– Англія «Манчестер Юнайтед» 139 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009–2011 Швеція Швеція U-17 5 (0)
2012–2013 Швеція Швеція U-19 17 (0)
2014–2015 Швеція Швеція U-21 13 (0)
2016– Швеція Швеція 52 (3)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 травня 2022.

Віктор Нільссон Лінделеф (швед. Victor Nilsson Lindelöf, нар. 17 липня 1994, Вестерос) — шведський футболіст, захисник клубу «Манчестер Юнайтед» та національної збірної Швеції.

Клубна кар'єра

Народився 17 липня 1994 року в місті Вестерос. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Франке», Вестерос ІК та Вестерос СК.

У дорослому футболі дебютував 2009 року виступами за команду клубу Вестерос СК. За підсумками сезону 2010 року «Вестерос» вийшов у другий дивізіон і 11 квітня 2011 року в матчі проти «Отвідабергс ФФ» Ліндельоф дебютував у Супереттан[1]. Всього провів в рідній команді три з половиною сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату.

У 2012 році Віктор перейшов у лісабонську «Бенфіку». Перші сезони він виступав за дублюючу команду «Бенфіка Б» у другому за рівнем дивізіоні Португалії. 10 травня 2014 року в матчі проти «Порту» Ліндельоф дебютував у Сангріш лізі, замінивши у другому таймі Жуана Канселу[2]. У тому ж році він став чемпіоном і володарем Кубка Португалії. В подальшому виграв із португальською командою низку національних трофеїв.

14 червня 2017 року підписав контракт з клубом «Манчестер Юнайтед». Угода розрахована до 2021 року.[3]. Дебютував за нову команду в матчі за Суперкубок УЄФА проти мадридського «Реала»(2:1)[4]

29 січня 2019 року забив перший гол за «МЮ» в матчі проти «Бернлі»(2:2)[5].

Виступи за збірні

2009 року дебютував у складі юнацької збірної Швеції, взяв участь у 22 іграх на юнацькому рівні.

Протягом 20142015 років залучався до складу молодіжної збірної Швеції. Влітку 2015 року у її складі Віктор виграв молодіжний чемпіонат Європи у Чехії. На турнірі він зіграв у всіх п'яти матчах і за підсумками турніру увійшов у символічну збірну. Всього на молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах.

24 березня 2016 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Швеції в товариському матчі проти збірної Туреччини[6]. У травні того ж року був включений до заявки збірної для участі у фінальній частині чемпіонату Європи 2016 року у Франції. Лінделеф відіграв у всіх трьох матчах шведської збірної на цьому чемпіонаті, з'являючись у стартовому складі команди. За два роки футболіст бере участь у чемпіонаті світу, який проходив у Росії. Його команда дійшла до чвертьфіналу, де поступилася англійцям із рахунком 0:2. Лінделеф відіграв у стартовому складі чотири з п'яти матчів, пропустивши лише дебютну гру шведів проти збірної Південної Кореї.

Титули і досягнення

Примітки

  1. Вестерос VS. Отвидаберг 0:2 (рос.). soccerway.com. 11 квітня 2011. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 20 травня 2016. 
  2. Порту VS. Бенфіка Лісабон 2:1 (рос.). soccerway.com. 10 травня 2014. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 травня 2016. 
  3. Офіційно: Лінделеф - гравець Манчестер Юнайтед (укр.). Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 15 червня 2017. 
  4. Матч Реал Мадрид – Манчестер Юнайтед. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 13 лютого 2019. 
  5. Henry, Matthew (29 січня 2019). Manchester United 2-2 Burnley: Hosts rescue late point. BBC Sport. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019. 
  6. VS Туреччина. Швеція 2:1 (рос.). soccerway.com. 24 березня 2016. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 20 травня 2016. 

Посилання