Губно-губні приголосні
Гу́бно-губні́ при́голосні — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: при їхній вимові задіяні обидві губи. Інша назва — білабіа́льні при́голосні (лат. bilabialis — «двогубий»). У приблизно 0,7 % мов світу губно-губні не вживаються (клінкіт, онейда, вічита та інші індіанські мови).
Губно-губні приголосні
- [m] (м) — дзвінкий губно-губний носовий
- [m̥] (твердий м) — глухий губно-губний носовий
- [p] (п) — глухий губно-губний проривний
- [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний
- [ɸ] (твердий ф) — глухий губно-губний фрикативний
- [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний
- [β̞] (твердий б) — губно-губний апроксимант
- [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий
- [ⱱ̟] / [ⱳ] (в) — губно-губний одноударний
- [ʘ] — губно-губний клік
Джерела
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
- Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian. The Sounds of the World's Languages. — Oxford : Blackwell, 1996. — 217 с. — ISBN 0-631-19814-8.
|