Гіларі Ментел
| Гіларі Ментел | ||||
|---|---|---|---|---|
| Hilary Mantel | ||||
| Ім'я при народженні | Гіларі Мері Томпсон | |||
| Народилася | 6 липня 1952 Дербішир, Велика Британія | |||
| Померла | 22 вересня 2022 (70 років) Ексетер, Південно-Західна Англія, Англія, Велика Британія  | |||
| Країна |  Велика Британія | |||
| Національність | британка | |||
| Діяльність | прозаїкиня, критикиня, есеїстка | |||
| Сфера роботи | есей, літературна діяльністьd[1], літературна критика[1], проза[1], поезія[1] і кінокритика[1] | |||
| Alma mater | Університет Шеффілда (1973)[2] і Лондонська школа економіки та політичних наук[3] | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Роки активності | з 1985 | |||
| Жанр | оповідання | |||
| Magnum opus | Wolf Halld, Bring Up the Bodiesd і Every Day is Mother's Dayd | |||
| Членство | Королівське літературне товариство | |||
| Премії | Букерівська премія (2009) | |||
| Сайт: hilary-mantel.com | ||||
|
| ||||
 Гіларі Ментел у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Гіларі Мері Ментел (англ. Hilary Mary Mantel; 6 липня 1952 — 22 вересня 2022)[6] — англійська письменниця, літературна критикиня та есеїстка. Її твори, від особистих спогадів до історичної художньої літератури, отримували численні літературні нагороди.[7] Ментел стала першою авторкою, яка повторно отримала Букерівську премію за сиквел — у 2009 році вона отримала нагороду за вигадану біографію Томаса Кромвеля під назвою «Вулфголл» (англ. Wolf Hall),[8] а в 2012 році — за роман-продовження «Везіть тіла» (англ. Bring up the bodies).[9][10]
Бібліографія
- Every Day is Mother's Day: Chatto & Windus, 1985
- Vacant Possession: Chatto & Windus, 1986
- Eight Months on Ghazzah Street: Viking, 1988
- Fludd: Viking, 1989
- A Place of Greater Safety: Viking, 1992
- A Change of Climate: Viking, 1994
- An Experiment in Love: Viking, 1995
- The Giant, O'Brien: Fourth Estate, 1998
- Giving Up the Ghost (A Memoir): Fourth Estate, 2003
- Learning to Talk (Short Stories): Fourth Estate, 2003
- Beyond Black: Fourth Estate, 2005
- Wolf Hall: Fourth Estate, 2009
Призи та нагороди
- 1987, Shiva Naipaul Memorial Prize
- 1990, Southern Arts Literature Prize (Fludd)
- 1990, Cheltenham Prize (Fludd)
- 1990, Winifred Holtby Memorial Prize (Fludd)
- 1992, Sunday Express Book of the Year (A Place of Greater Safety)
- 1996, Hawthornden Prize (An Experiment in Love)
- 2003, MIND Книжка року (Giving Up the Ghost (A Memoir))
- 2006, Commonwealth Writers Prize (Eurasia Region, Best Book) (shortlist) (Beyond Black)
- 2006, Орден Британської імперії
- 2006, Orange Prize for Fiction (shortlist) (Beyond Black)
- 2009, Букерівська премія (переможець) (Wolf Hall)
- 2010, Orange Price for Fiction (shortlist) (Wolf Hall)
- 2010, Walter Scott Prize (переможець) (Wolf Hall)
Примітки
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://web.archive.org/web/20120302153141/http://literature.britishcouncil.org/hilary-mantel
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Hilary Mantel, celebrated author of Wolf Hall, dies aged 70. The Guardian. 23 вересня 2022. Архів оригіналу за 12 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022. (англ.)
- ↑ Profile at the British Council of Arts [Архівовано 5 серпня 2011 у Wayback Machine.], accessed July 2009
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 14 жовтня 2010.
{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Hilary Mantel wins 2012 Man Booker Prize. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 16 жовтня 2012.
- ↑ Оголошено переможця "Букера 2012" [Архівовано 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Українська правда. Життя, 17 жовтня 2012 р.
Джерела
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гіларі Ментел
- Статті від Гіларі Ментел в блозі її видавця [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дар'я Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] - Друг читача, 24.02.2016
