Жозе Рамуш-Орта

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орта.
Жозе Рамуш-Орта
порт. José Manuel Ramos-Horta
порт. José Manuel Ramos-Horta
Жозе Рамуш-Орта порт. José Manuel Ramos-Horta
Жозе Рамуш-Орта
порт. José Manuel Ramos-Horta
Президент Східного Тимору
Нині на посаді
На посаді з20 травня 2022
Прем'єр-міністр Східного Тимору
26 червня 2006 — 19 травня 2007
ПопередникМарі Алкатірі
НаступникШанана Гужмау
20 травня 2007 — 20 травня 2012
ПопередникШанана Гужмау
НаступникТаур Матан Руак
Народився26 грудня 1949(1949-12-26)[1] (75 років)
Ділі, Португальський Тимор[2][3][4]
Відомий якполітик, адвокат, правовий радник
Місце роботиУніверситет Оксфорда
КраїнаСхідний Тимор[5]
Alma materШкола міжнародних відносин Колумбійського університетуd, Академія міжнародного права (1983), Antioch Colleged (1984), Fondation René-Cassind і Колумбійський університет
Політична партіябезпартійний
У шлюбі зАнна Песоа Пінто (розлучений)
ДітиLoro Hortad
Професіяполітик
Релігіякатолик
Нагороди Нобелівська премія миру (1996)
Орден Хосе Марті
Орден Хосе Марті
Підпис
ramoshorta.com
 Медіафайли у Вікісховищі

Жозе Рамуш-Орта (26 грудня 1949(1949-12-26), Ділі, Португальський Тимор) — чинний президент Східного Тимору з 20 травня 2022 [6], також обіймав посаду президента Східного Тимору 20 травня 2007 — 20 травня 2012 року. Один із засновників руху ФРЕТІЛІН, активний борець за незалежність Східного Тимору від Індонезії.

Біографія

Народився 26 грудня 1949 у Ділі, столиці Східного Тимору. Його мати була тиморкою, а батько — португальцем. У нього було 11 братів та сестер, 4 з яких були вбиті Індонезійськими військовиками.

Жозе Рамуш-Орта вивчав Міжнародне право у Гаазькій академії міжнародного права у 1983 році та міжнародне право з прав людини у Міжнародному інституті з прав людини.

З початку 1970-х брав активну участь у русі за незалежність Східного Тимора. Обіймав посаду «міністра закордонних справ у вигнанні» (1975, 2000-2002). У 1988 році вийшов з лав руху ФРЕТІЛІН та продовжив діяльність як незалежний політик.

У 1996 разом з єпископом Карлушем Біле здобув Нобелівську премію миру.

Після здобуття Східним Тимором незалежності у 2002 став міністром закордонних справ нової держави, а в 2006-2007 — прем'єр-міністр Східного Тимору. З 20 травня 2007 — другий президент після проголошення незалежності країни.

11 лютого 2008 року був важко поранений в живіт внаслідок замаху, організованого екстремістською організацією бойовиків Східного Тимору. Внаслідок замаху лідер бойовиків, Алфреду Рейнаду, загинув. Після замаху Рамос-Орта був доставлений на австралійську військову базу у Ділі, згодом був переправлений до Австралії. Лікарі констатували 2-3 поранення, особливо важко була зачеплена права легеня. Був переведений у стан штучної коми для підтримки життєвих функцій організму. Виведений з цього стану 21 лютого. 17 квітня Жозе Рамуш-Орта повернувся до Східного Тимору й дав пресконференція в аеропорту одразу після повернення.

Примітки

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ http://online.wsj.com/article/SB117883488581399103.html?mod=googlenews_wsj
  3. ↑ http://www.theaustralian.com.au/archive/news/timor-rebels-lover-blamed/story-e6frg6t6-1111116103960
  4. ↑ http://www.theaustralian.com.au/arts/crusading-journalism-lives-in-dili/story-e6frg8n6-1226148324814
  5. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-africa-20880484
  6. ↑ Nobel laureate sworn in as East Timor leader on independence anniversary. France 24 (англ.). 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.

Посилання