Мауно Койвісто

Мауно Генрік Койвісто
фін. Mauno Koivisto
9-й президент Фінляндії
27 січня 1982 — 1 березня 1994
Попередник	Урхо Калева Кекконен
Наступник	Мартті Ахтісаарі
Прем'єр-міністр Фінляндії
22 березня 1968 — 26 травня 1970
Попередник	Калеві Сорса
Наступник	Калеві Сорса
Народився	25 листопада 1923(1923-11-25) Турку, Фінляндія
Помер	12 травня 2017(2017-05-12) (93 роки) Фінляндія
Похований	Гієтаніємі[1][2][3]
Відомий як	політик, економіст, bank manager
Громадянство	Фінляндія
Національність	фін
Alma mater	Університет Турку[4]
Політична партія	Соціал-демократична партія Фінляндії
У шлюбі з	Tellervo Koivistod[4]
Діти	Assi Koivistod[4]
Релігія	лютеранство
Нагороди	Ланцюг ордена Білого леваd (23 квітня 1987) Medal of Merit of the Association of Voluntary Defence Guildsd (1982) Medal of Merit with clasp of the Association of the Warrant Officers’d Cross of merit with clasp of Reservists' associationd
Медіафайли у Вікісховищі

Ма́уно Ге́нрік Ко́йвісто (фін. Mauno Henrik Koivisto; 25 листопада 1923 — 12 травня 2017) — фінський державний і політичний діяч, 9-й президент Фінляндії.

Народився в місті Турку в сім'ї моряка. Під час зимової війни (1939—1940) працював у пожежній охороні, під час продовження війни (1941—1944) служив в армії під керівництвом Лаурі Терні. За званням Мауно Койвісто молодший сержант.

У 1947 році вступив до Соціал-демократичної партії Фінляндії. Доктор філософських наук із 1956 року. У 1966—1967 і 1972 рр. став міністром фінансів. У 1968—1970 і 1979—1981 рр. був прем'єр-міністром Фінляндії.

У 1982 році, після відставки Урго Кекконена, став президентом Фінляндії. За 12 років правління Койвисто Фінляндія пережила економічний спад, однак йому вдалося вивести країну з цієї кризи.

Спочатку дотримувався зовнішнього курсу Кекконена. Це виражалося в прагненні встановлення близьких стосунків із керівництвом СРСР, а також в обережності, тобто уникнення будь-яких конфліктів із керівництвом Радянського Союзу.

У 1990 році після того, як президент Койвисто в програмі YLE TV2 «Аянкохтайнен Какконен» сказав, що інгерманландські фіни мають право на репатріацію, а СРСР погодився з їх виїздом із країни, почався процес репатріації інгерманландських фінів. Уряд Фінляндії підтримував імміграцію в країну переселенців з країн колишнього Радянського Союзу, які мають фінно-угорські коріння, до 2011 року Президент підписав закон про скасування репатріації інгерманландців.

У 1991 році після розпаду СРСР був здійснений поворот у зовнішній політиці. У вересні 1991 року Фінляндія вийшла з Договору про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу. У 1991 році Койвисто визнав, що Фінляндія може вступити до ЄС.

23 липня 2011 став найстаршим серед колишніх президентів Фінляндії, побивши колишній віковий рекорд першого президента країни Каарла Юго Столберґа.

Помер 12 квітня 2017 року у Фінляндії.^[5]

• Некролог на сайті Президента Фінляндії

• Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с. [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Електронна версія [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite] (2009)
• Koivisto: Saksa auttoi valkoisia, koska halusi tukea Leniniä [Архівовано 17 березня 2011 у Wayback Machine.], Helsingin Sanomat, 16.5.2008

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · C-SPAN Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво ČSFD · Elonet · Internet Movie Database Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Geni.com · Gravsted.dk · WikiTree Література та бібліографія Проєкт Рунеберг Спорт Olympedia Тематичні сайти Дипломатичні документи Швейцарії Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Biografiskt Lexikon för Finland · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · Uppslagsverket Finland Довідкові видання BiographySampo · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · Suomen kansallisbiografia · Quirinale.it Нормативний контроль BIBSYS: 90075449 · BNF: 12182583n · CiNii: DA05436353 · ERRR: a11817379 · FAST: 28829 · Freebase: /m/015xxc · GND: 118988905 · GTAA: 120242 · ISNI: 0000000109261440 · J9U: 987007434873805171 · KANTO: 000047948 · LCCN: n78093427 · LIBRIS: tr578jzc4nxb3jt · LIH: LNB:2DK;=mG · LNB: 000034808 · MAK: 9810699929205606 · NKC: jn20000603458 · NLA: 1140301 · NLI: 002243045 · NLP: a0000001052937 · NTA: 074832824 · NUKAT: n97060120 · RERO: 02-A003465497 · SELIBR: 194051 · SHARE: 455364 · SUDOC: 030405424 · VIAF: 93749655

п о р Президенти Фінляндії Каарло Юго Столберґ (1919–1925) • Лаурі Крістіан Реландер (1925–1931) • Пер Евінд Свінгувуд (1931–1937) • Кюесті Калліо (1937–1940) • Рісто Рюті (1940–1944) Карл Густав Маннергейм (1944–1946) • Юго Паасиківі (1946–1956) • Урго Кекконен (1956–1982) • Мауно Койвісто (1982–1994) • Мартті Ахтісаарі (1994–2000) • Тар'я Галонен (2000–2012) • Саулі Нііністьо (2012-2024) • Александр Стубб (2024–)

п о р Прем'єр-міністри Фінляндії   Пер Евінд Свінгувуд (1917—1918) • Юго Паасиківі (1918) • Лаурі Інґман (1918—1919) • Каарло Кастрен (1919) • Юго Веннола (1919—1920) • Еріх Рафаель (1920—1921) • Юго Веннола (1922—1922) • Кюесті Калліо (1922—1924) • Лаурі Інґман (1924—1925) • Вяйньо Таннер (1926—1927) • Юхо Суніла (1927—1928) • Кюесті Калліо (1929—1930) • Тойво Ківімякі (1932—1936) • Рісто Рюті (1939—1940) • Пер Евінд Свінгувуд (1930—1931) • Йоган Ранґелл (1941—1943) • Юго Паасіківі (1944—1946) • Лаурі Інґман • Карл-Август Фагергольм (1948—1950) • Урго Кекконен (1950—1953) • Сакарі Туоміоя (1953—1954) • Ральф Торнгрен (1954) • Урго Кекконен (1954—1956) • Йоганнес Віролайнен (1964—1966) • Мауно Койвісто • Калеві Сорса (1972—1975) • Калеві Сорса (1975—1979) • Мауно Койвісто (1979—1981) • Калеві Сорса (1982—1987) • Гаррі Голкері (1987—1991) • Еско Аго (1991—1995) • Пааво Ліппонен (1995—2003) • Аннелі Яаттеенмякі (2003) • Матті Ванганен (2003—2010) • Марі Ківініемі (2010—2011) • Юркі Катайнен (2011—2014) • Олександр Стубб (2014—2015) • Юга Сіпіля (2015—2019) • Антті Рінне (2019) • Санна Марін (2019—2023) • Петтері Орпо (з 2023)