Транспорт Британських Віргінських Островів

Транспорт Британських Віргінських Островів M:
Транспортна система Віргінських островів (англ.)
Транспортна система Віргінських островів (англ.)
Територія
Площа151 км² (220-те)
Рельєфнизовинний
Найвища точкагора Маунт-Сейдж (521 м)
Повітряний
Аеропортів4 (185-те)
Наземний
Автошляхів200 км (209-те)
Водний
Узбережжя80 км
Головний портРоад-Харбор
Адміністрування
Органдержавний секретаріат транспорту
Головадержсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Британських Віргінських Островів представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 151 км² (220-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, видовжена в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 50 км, зі сходу на захід — 60 км[2][3]. Географічне положення Британських Віргінських Островів дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики (протока Анегада)[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Британських Віргінських Островів

Загальна довжина автошляхів у Британських Віргінських Островах, станом на 2007 рік, дорівнює 200 км (209-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Британських Віргінських Островів та Номерні знаки Британських Віргінських Островів

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Британських Віргінських Островів

У країні, станом на 2013 рік, діє 4 аеропорти (185-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (2);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 3 повітряними суднами[1].

Британські Віргінські Острови не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VP-L, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Британських Віргінських Островів мають літерний код ІКАО, що починається з — TU[1].

Див. також: Авіакомпанії Британських Віргінських Островів та Аеропорти Британських Віргінських Островів

Водний

Докладніше: Водний транспорт Британських Віргінських Островів

Морський

Головні морські порти країни: Роад-Харбор.

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Британських Віргінських Островів

Державне управління

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також

  • Економіка Британських Віргінських Островів

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж British Virgin Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

  • (рос.) Виргинские Острова (Британские) // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — С. 414.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Британських Віргінських Островів