Транспорт Колумбії

Транспорт Колумбії M:
Транспортна система Колумбії (англ.)
Транспортна система Колумбії (англ.)
Територія
Площа1,1 млн км² (26-те)
Рельєфгірський
Найвища точкагора Піко-Кристобаль-Колон (5775 м)
Повітряний
Аеропортів836 (8-ме)
Наземний
Автошляхів204,9 тис. км (25-те)
Залізниць874 км (94-те)
Водний
Узбережжя3208 км
Головний портКартахена
Водних шляхів24,7 тис. км (6-те)
Трубопровідний
Трубопроводів15,22 тис. км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту
Головаміністр Хорхе Енріке Рохас

Транспорт Колумбії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 138 910 км² (26-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1880 км, зі сходу на захід — 1370 км[2][3]. Географічне положення Колумбії дозволяє контролювати транспортні шляхи між країнами Південної і Північної Америки (Панамериканське шосе); морські шляхи вздовж тихоокеанського та атлантичного (Карибське море) узбережжя континенту[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Колумбії

Загальна довжина автошляхів у Колумбії, станом на 2017 рік, дорівнює 204 855 км (34-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Колумбії та Номерні знаки Колумбії

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Колумбії

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 874 км (94-те місце у світі), з яких 150 км стандартної 1435-мм колії, 1 991 км вузької 914-мм колії[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Колумбії

У країні, станом на 2013 рік, діє 836 аеропортів (8-ме місце у світі), з них 121 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 715 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (1);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 9 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 39 (25);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 53 (201);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 18 (418)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 12 авіапідприємств, які оперують 157 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 30,7 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,317 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Колумбія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HJ, HK, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Колумбії мають літерний код ІКАО, що починається з — SK[1].

Див. також: Авіакомпанії Колумбії та Аеропорти Колумбії

Водний

Докладніше: Водний транспорт Колумбії

Морський

Головні морські порти країни: Картахена, Санта-Марта, Турбо — на атлантичному узбережжі; Буенавентура — на тихоокеанському. Нафтовий термінал Ковенас у відкритому морі. Балкерне завантаження кам'яного вугілля в порту Пуерто-Болівар. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані 2011 року): Картахена — 1,85 млн контейнерів (TEU)[1].

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 12 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (105-те місце у світі), з яких: суховантажів — 9, танкерів для хімічної продукції — 1, нафтових танкерів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 4 (Антигуа і Барбуди — 1, Панами — 2, Португалії — 1)[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 24 725 км (6-те місце у світі)[1]. Лише 18 300 км використовуються постійно. Головна водна транспортна артерія країни — річка Магдалена, 1488 км якої судноплавні цілий рік.

Головні річкові порти країни: Барранкілья на річці Магдалена, що несе свої води до Карибського моря.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Колумбії, станом на 2013 рік, становила 4 991 км; нафтогонів — 6 796 км; продуктогонів — 3 429 км[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Колумбії

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 15 грудня 2016 року міністерство в уряді Хуана Мануеля Сантоса Кальдерона очолював Хорхе Енріке Рохас[6].

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Colombia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Colombia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

  • (рос.) Колумбия // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — С. 21.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання