Транспорт Ефіопії
Транспорт Ефіопії | |
---|---|
Територія | |
Площа | 1,1 млн км² (27-ме) |
Рельєф | гірський |
Найвища точка | гора Рас-Дашен (4533 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 57 (83-тє) |
Наземний | |
Автошляхів | 110,4 тис. км (44-те) |
Залізниць | 681 км (102-ге) |
Водний | |
Узбережжя | 0 км |
Адміністрування | |
Орган | Міністерство транспорту |
Голова | міністр Воркнех Гебеєху |
Транспорт Ефіопії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим і озерним) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 104 300 км² (27-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1290 км, зі сходу на захід — 1665 км[2][3]. Географічне положення Ефіопії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Східної Африки[4].
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Ефіопії, станом на 2015 рік, дорівнює 110 414 км, з яких 14 354 км із твердим покриттям і 96 060 км без нього (78-ме місце у світі)[1].
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2015 рік, становила 681 км (102-ге місце у світі), з яких 681 км вузької 1000-мм колії[1]. Залізниця знаходиться в спільному користуванні з Джибуті, проте деякі ділянки виведені з експлуатації. З 2008 року Кувейт є головним інвестором у відновлення залізничного зв'язку між Ефіопією та Джибуті.
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 57 аеропортів (83-тє місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 40 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 8 (3);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (9);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (20);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (8)[1].
У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 75 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 7,07 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,2 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
Ефіопія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ET, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Ефіопії мають літерний код ІКАО, що починається з — HA[1].
Водний
Країна після громадянської війни і проголошення незалежності Еритреї втратила вихід до Червоного моря, тому використовує порт Джибуті (Джибуті) і Бербера (Сомалі) в якості транспортних воріт.
Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 8 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (121-ше місце у світі), з яких: суховантажів — 8[1].
Міський громадський
Державне управління
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 8 лютого 2016 року міністерство в уряді Хейлемеріама Десаленя очолював Воркнех Гебеєху[6].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л м Ethiopia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Дубович І. А., 2008.
- ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- ↑ Ethiopia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.
Російською
- (рос.) Эфиопия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 581.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання
- Карти транспортної системи Ефіопії на Вікісховищі.
- Карти Ефіопії — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Ефіопію з часопису «Вокруг света».