Транспорт Танзанії

Транспорт Танзанії M:
Транспортна система Танзанії (англ.)
Транспортна система Танзанії (англ.)
Територія
Площа947,3 тис. км² (31-ше)
Рельєфвисочинний
Найвища точкагора Кіліманджаро (5895 м)
Повітряний
Аеропортів166 (34-те)
Наземний
Автошляхів86,5 тис. км (55-те)
Залізниць4,65 тис. км (40-ве)
Водний
Узбережжя1424 км
Трубопровідний
Трубопроводів1210 км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту та зв'язку
Головаміністр Макаме Мняа Мбврава

Транспорт Танзанії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 947 300 км² (31-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1550 км, зі сходу на захід — 1055 км[2][3]. Географічне положення Танзанії дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи вздовж східноафриканського узбережжя до Близького Сходу та Південної Азії; сухопутні шляхи між країнами Східної та Центральної Азії[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Танзанії

Загальна довжина автошляхів у Танзанії, станом на 2010 рік, дорівнює 86 472 км, з яких 7 092 км із твердим покриттям і 79 380 км без нього (53-тє місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Танзанії та Номерні знаки Танзанії

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Танзанії

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 4 567 км (40-ве місце у світі), з яких 1 860 км вузької 1067-мм колії; 2 707 км вузької 1000-мм колії[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Танзанії

У країні, станом на 2013 рік, діє 166 аеропортів (34-те місце у світі), з них 10 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 156 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (1);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (24);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (98);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (33)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 5 авіапідприємств, які оперують 17 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,27 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 2,3 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Танзанія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5H, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Танзанії мають літерний код ІКАО, що починається з — HT[1].

Див. також: Авіакомпанії Танзанії та Аеропорти Танзанії

Водний

Докладніше: Водний транспорт Танзанії

Морський

Головні морські порти країни: Дар-ес-Салам, Занзібар.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 94 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (52-ге місце у світі), з яких: балкерів — 6, суховантажів — 66, інших вантажних суден — 4, танкерів для хімічної продукції — 1, контейнеровозів — 1, вантажно-пасажирських суден — 2, нафтових танкерів — 10, рефрижераторів — 1, ролкерів — 3[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 42 (Японії — 1, Румунії — 1, Саудівської Аравії — 1, Сирії — 23, Туреччини — 13, Об'єднаних Арабських Еміратів — 3); зареєстровані під прапорами інших країн — 3 (Панами — 2, Великої Британії — 1)[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року невідома. Головні водні транспортні артерії країни — Великі Африканські озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса. Річки не використовуються як транспортні шляхи.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Танзанії, станом на 2013 рік, становила 311 км; нафтогонів — 891 км; продуктогонів — 8 км[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Танзанії

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту та зв'язку. Станом на 15 червня 2016 року міністерство в уряді Кассіма Маджаліви Маджаліви очолював Макаме Мняа Мбврава[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Tanzania : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Tanzania : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 January. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

  • (рос.) Танзания // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 437.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Танзанії