Транспорт М'янми

Транспорт М'янми
Транспортна система М'янми (англ.)
Територія
Площа	676,6 тис. км² (40-ве)
Рельєф	гористо-рівнинний
Найвища точка	гора Гамланг-Разі (5870 м)
Повітряний
Аеропортів	64 (76-те)
Наземний
Автошляхів	34,4 тис. км (93-тє)
Залізниць	5,0 тис. км (38-ме)
Водний
Узбережжя	1930 км
Головний порт	Молам'яйн
Водних шляхів	12,8 тис. км (10-те)
Найдовша річка	Іраваді (2170 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів	4,3 тис. км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту і зв'язку
Голова	міністр Тхант Сін Маунг

Транспорт М'янми представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 676 578 км² (40-ве місце у світі)^[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 2090 км, зі сходу на захід — 930 км^[2][3]. Географічне положення М'янми дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Південною і Південно-Східною Азією, вихід Китаю до акваторії Індійського океану^[4].

Загальна довжина автошляхів в М'янмі, станом на рік, дорівнює 34 377 км (358 км швидкісних автомагістралей) (93-тє місце у світі)^[1].

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 5 031 км (38-ме місце у світі), з яких 5 031 км вузької 1000-мм колії^[1].

У країні, станом на 2013 рік, діє 64 аеропорти (76-те місце у світі), з них 36 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 28 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

• довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 12 (1);
• від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 11 (0);
• від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 12 (4);
• від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (10);
• коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (12)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 11 авіапідприємств, які оперують 45 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,0 млн осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 3,36 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 11 гелікоптерних майданчиків^[1].

М'янма є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — XY, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1][5]. Аеропорти М'янми мають літерний код ІКАО, що починається з — VY^[1].

Головні морські порти країни: Молам'яйн, Сітуе.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 29 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (86-те місце у світі), з яких: суховантажів — 22, пасажирських суден — 2, вантажно-пасажирських суден — 3, спеціалізованих танкерів — 1, автовозів — 1^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Німеччини — 1, Японії — 1); зареєстровані під прапорами інших країн — 3 (Панами)^[1].

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 12 800 км (10-те місце у світі)^[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Іраваді з притокою Чиндуїн.

Головні річкові порти країни: Янгон на річці Рангун.

Загальна довжина газогонів в М'янмі, станом на 2013 рік, становила 3 739 км; нафтогонів — 551 км^[1].

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 28 липня 2016 року міністерство в уряді Аунга Санг Суу Кия очолював Тхант Сін Маунг^[6].

• Економіка М'янми

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
• Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
• Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

• (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
• (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
• (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
• (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
• (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт М'янми

• Карти транспортної системи М'янми на Вікісховищі.
• Карти М'янми — Perry–Castañeda Library Map Collection.
• (рос.) Добірка публікацій про М'янму з часопису «Вокруг света».

Шаблон:Економіка М'янми