Горлиця звичайна

Горлиця звичайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Горлиця (Streptopelia)
Вид:
Горлиця звичайна (S. turtur)
Біноміальна назва
Streptopelia turtur
Ареал звичайної горлиці     Гніздування      Зимування

Горлиця звичайна[1] (Streptopelia turtur) — вид птахів з родини Голубових (Columbidae). В Україні є гніздовим, перелітним птахом.

У багатьох культурах, зокрема й українському фольклорі, є символом щастя.

Опис

Стрункий птах розміром 26–29 см і масою 120–200 грам. Голова і шия світло-сизувато-сірі. На боках шиї по одній дуже виразній плямі з вузьких чорних і сірувато-білих смуг. Спина бурувата; поперек і надхвістя світло-сірі. Плечові пера і більшість верхніх покривних пер на крилах чорні з широкою рудуватою облямівкою, через що птах зверху має характерний контрастний візерунок. Воло і верх грудей світло-сірувато-рожеві. Більша частина грудей і черево білуваті. Хвіст доволі довгий, клиноподібний; стернові пера, крім двох оливково-бурих центральних, сірувато-чорні з білою верхівкою. Дзьоб темно-сірий, ноги червоні; тонке навколоочне кільце голої шкіри жовтогаряче. Самці і самки забарвлені однаково. Оперення у пташенят, які залишили гніздо, рудувато-буре, візерунок зверху на крилах менш контрастний порівняно з дорослими птахами, строкатих плям на боках шиї немає, ноги темні.

Характерний звук, який подає горлиця звичайна у шлюбний період, можна передати як «турр-турр»[2].

Поширення

Гніздиться на більшій частині території Європи (крім Скандинавії, тундри і лісотундри), у Малій, Центральній і Південно-західній Азії, Північно-західній Африці, подекуди в Аравії та пустелі Сахарі.

В Україні поширена майже скрізь; не гніздиться тільки у високогір’ї Карпат і Криму.

Належить до перелітних птахів, трапляється з кінця квітня по кінець вересень на півночі і до кінця жовтня на півдні країни.

Заселяє узлісся, сади і парки, захисні лісосмуги, групи дерев і окремі дерева серед відкритих територій. У південних районах країни, в яких немає деревонасаджень, може гніздитися в заростях очерету. Зиму горлиця звичайна проводить в Африці південніше пустелі Сахари, в савановій зоні Сахелю.

Живлення

Горлиця звичайна живиться насінням і паростками рослин, у невеликій кількості споживає дрібних наземних молюсків. Корм шукає на полях та інших відкритих площах.

Розмноження

Яйце підвиду Streptopelia turtur turtur

Період розмноження, з утворенням пар і висиджуванням та вигодовуванням пташенят, триває від травня до початку вересня. Прийнято вважати, що за один сезон гніздування у цього виду зазвичай буває лише одна кладка. Однак припускають, що на півдні країні окремі пари можу вивести два виводки пташенят. Гніздо має примітивну структуру, воно невелике, нещільне й тонке, складене з дрібних гілочок, через які знизу нерідко можна побачити відкладені яйця. Птахи будують його на деревах і кущах зазвичай на висоті від 2 м і вище. Самка відкладає в гніздо одне або два білих яйця. Насиджування триває 13–14 днів. Пташенята дещо менше ніж за три тижні починають літати.

Примітки

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  2. Голоси птахів. Горлиця звичайна

Посилання